Блог вчителів початкових класів Маловисківської ЗШ № 4 І-ІІІ ступенів: Виховна робота

Учні 3-Б класу ( класний керівник Скрипник Т.С.) напередодні свята Дня Захисника України, прийняли участь у конкурсі « В моєму серці Україна», виготовили за допомогою техніки торцювання символ України – герб.

Кожен учень добросовісно віднісся до цієї роботи. А по завершені зробили виставку робіт.

Подаруй школі саджанець!

В нашій школі на протязі квітня місяця проходила акція " Подаруй школі саджанець".

2-Б клас, на чолі з класним керівником Скрипник Тетяною Станіславівною, долучилися до цієї акції. Діти принесли декоративні та фруктові дерева, багаторічні квіти і висадили їх на території школи. А тепер за ними старанно доглядають.

Тренінг на тему: « Реклама тютюну і алкоголю » 2 клас

Мета:

Дати учням поняття реклами. Вчити критично оцінювати будь – яку рекламу, а особливу ту, що безпосередньо стосується здоров’я людини.

Пояснити, про що умовчує реклама тютюну та алкоголю.

Спонукати дітей до здорового способу життя.

Обладнання:

плакати для практичної роботи

олівці

фломастери

клей

ножиці

ілюстрації

таблиця «Шкідливі звички»

роздатковий матеріал

Хід заняття

1. Оголошення теми тренінгу

2.Очікування

3. Ознайомлення зі словником.

4. Розповідь вчителя з опорою на ілюстрації.

5. Робота в групах: (роздатковий матеріал)

Завдання 1

Обрати до кожної реклами відповідне гасло.

Завдання 2

До чого закликає реклама?

Про що вона умовчує?

6. Міні - лекція «Правда про алкоголь та тютюн.»

(Слухання дитячої публікації «Я ніколи не палитиму», оповідки про Майю)

Матеріали проекту «Здоров’я ми всі обираємо.»

7. Гра «Мікрофон»

І група

Я ніколи не палитиму, бо…

ІІ група

Хто вживає алкоголь, той…

ІІІ група

Реклама створена для того, щоб….

8.Робота в групах

Практична робота – створення плаката –антиреклами

9. Презентація дитячих робіт

10.Підсумок уроку.

Таблиця «Шкідливі звички»

Висновки. Очікування.

11. Прощання.

Бажаю здоров’я собі і всім людям на землі.

Фотозвіт « ЕКСКУРСІЯ ДО ЛІСУ»

13 вересня в рамках щорічної Всеукраїнської акції «День юного натураліста», з метою ознайомлення з рослинним світом та світом тварин своєї місцевості учні 2– А класу (класний керівник – Онипсенко О.А.) разом з батьками вирушили на екскурсію до Оникіївського лісгоспу.

Господарі лісництва тепло та гостинно зустріли гостей. Показали учням ,рослини, які ростуть на території декоративно –тепличного господарства, розповіли про їх види, умови, необхідні для росту, способи розмноження, тощо.

Також діти відвідали зоопарк та дізналися, які тварини живуть на його території.

Другокласники та їх батьки були захоплені красою природи та працею людей , які підтримують її. День, проведений в Оникіївському лісництві став незабутньою сторінкою в житті дітей , батьків та вчителя.

Свято 8 Березня

2 Б клас

Бібліотечний урок

До дня народження Всеволода Нестайка в 2-Б класі пройшов бібліотечний урок, який провела шкільний бібліотекар Н.С. Услиста. Розпочала Наталя Семенівна свій урок з життєвого та творчого шляху письменника. Ознайомила учнів з деякими його творами, було підготовлено виставку з його книжками. Діти з задоволенням слухали та приймали активну участь в обговоренні.

Герої не вмирають

20 лютого в 2-Б класі пройшла година спілкування на тему " Герої не вмирають", пам'яті загиблим на майдані в 2014 році. Учні на чолі з вчителем Скрипник Тетяною Станіславівною підготували вірші, розповіді про цей день. Переглянули картини подій.

День юного натураліста

4 клас Маловисківської ЗШ №4 І-ІІІ ст. (класний керівник Мельник В.М.) прийняв участь у Всеукраїнській акції «День юного натураліста». В рамках акції було проведено декілька заходів під гаслом «Ця дивна та чудна природа».

Учні 4 класу здійснили екскурсію до пришкільного парку і провели там конкурс «Краса навколо нас»

Було організовано у шкільній бібліотеці за допомогою Услистої Н.С. виставку книг «Ця дивна та чудна природа»

Також серед четвертокласників пройшов конкурс малюнків «Барви осені». Найкращі роботи було презентовано на виставці.

Діти нашого класу своїми руками створили вироби з природного матеріалу та організували виставку «Ця дивна та чудна природа»

Ця дивна та чудна природа

2-Б клас ( класний керівник Скрипник Т.С.) Маловисківської ЗШ № 4 прийняв участь в щорічній Всеукраїнській акції "День юного натураліста".

До цього дня готувалися не тільки діти. З допомогою батьків було підготовлено виставку з природного матеріалу « Ця дивна та чудна природа». Кожна родина створила свою неповторну композицію.

Рідне слово – диво калинове

9 листопада у 2 –А класі (вчитель Онипсенко О. А.) Маловисківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 4 відбулося свято під назвою
«Рідне слово – диво калинове» приурочене Дню української писемності та мови.
Діти плідно попрацювали в групах, добираючи ознаки до слова «мова».
Взяли участь у конкурсі на краще читання віршів про рідну мову.
Слухали «Казку про мову» Вікторії Онопрієнко, ознайомились зі збіркою авторських дитячих віршів «Мово моя солов’їна»
Підводячи підсумки свята журі конкурсу, у складі шкільного бібліотекаря Услистої Н.С. та вихователя ГПД Шамріної Н.Г. , відмітило високу мовну культуру, грамотність, патріотизм та артистизм учнів класу.
Грамотами було нагороджено шестеро учнів : Неживенко Аліну,
Дзунзу Дар’ю, Пішоху Софію , Коршукова Владислава, Шевченко Анастасію,
та Коваленко Софію.
Решті учнів вручили подяки .
Другокласники пообіцяли й надалі берегти, любити, цінувати та вивчати рідну мову.

«Іду з дитинства до Тараса…»

Тривалість проекту: 3 тижні

Учасники проекту:
вчитель, учні 4-Б класу.
Керівник проекту:
вчитель вищої категорії,
старший вчитель,
Скрипник Т.С.

Мета: Продовжити знайомство учнів з постаттю геніального українського поета, художника Т.Г.Шевченка, його життєвими стежками та багатогранною мистецькою натурою;вчити сприймати, розуміти та аналізувати творчість Шевченка як поета, маляра, мислителя, гуманіста і патріота; розвивати декламаторські вміння та здібності, допитливість та бажання глибше пізнати світ Кобзаря; виховувати любов до поетичного слова, належну шану та повагу до Кобзаря.

Тип проекту: груповий, інтегрований.
Предмети, що інтегруються: українське читання, громадянська освіта, образотворче мистецтво.

Вид проекту: інформаційно-дослідницький.

Провідна проблема: дослідження біографії Т.Г.Шевченка, його поетичної творчості, традицій українського народу, збереження та вшанування пам’яті великого Кобзаря.
Спосіб розв`язання проблеми: пошук літературного матеріалу; цікаві енциклопедичні дані; освоєння групами різних практичних технологій.

Тривалість проекту: 3 тижні.
Кінцевий продукт: урок-проект.
Керівник проекту: вчитель.
Учасники проекту: учні 4-Б класу.

П Л А Н В И К О Н А Н Н Я П Р О Е К Т У
І.Організація проекту
Формування основної проблеми і дидактичної мети.
ІІ. Планування проектної діяльності:
Обирання учнями запропонованих учителем групових проектів.
Обміркування шляхів розв’язання проблеми.
Пошук матеріалів: бібліотека, мережа Інтернет.
Проведення циклу уроків, пов`язаних із темою проекту.

Завдання для груп
❖ Пошуковці
Знайти інформацію про дитячі роки Т.Г.Шевченка
❖ Дослідники
Досліджували поетичну творчість поета.
❖ Літератори
Вивчали вірші написані самим поетом, та знаходили письменників, які писали про самого Кобзаря.
Вступне слово вчителя
Щасливою є та нація, котра має своїх геніїв, людей, що стали символами країни, культури, епохи. Україна отримала такого генія в постаті Великого Кобзаря.
9 березня 2014 року виповниться 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, палкого патріота України.
Але постать Кобзаря досить часто настільки таємнича, що за нею досить важко побачити звичайну людину.
І сьогодні – ми зібралися з вами, щоб згадати визнаного поета у всьому світі Т.Г.Шевченка. Я сподіваюся, що ви не залишитеся байдужими до того, про що ми будемо говорити.
То яким же був Тарас насправді? Спробуймо відповісти на це запитання разом у формі нашого проекту.
Дитина Люба, мила мамо!
Ти скажи, навіщо клас цей
Рушниками ми прибрали,
Ніби в свято великоднє?
День який у нас сьогодні,
Що квіток отак багато?
Мати Так, у нас сьогодні свято!
Дитина Мамо, що ж за свято нині?
Мати Та Тарасове, дитино!
Знай, колись, моє серденько,
Був у нас Тарас Шевченко.
Дитина Хто ж він був нам, люба ненько?
Наймиліша всім людина
I найкращая перлина,
Яку має Україна.
Наша рідная країна.
Запрошую до слова групу «Пошуковців»,які працювали над дитячими роками поета.

Дитячі роки Т. Шевченка
1. 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім'ї кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник - це народилася дитина. Для пана - нова кріпацька душа, а для України – великий поет, незламний Кобзар. Батьки дали йому ім'я Тарас. Хлопчик ріс лагідною, чуйною та щирою дитиною. Найбільше він любив свою матінку.
2. Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка « в науку». За найменшу провину дяк карав своїх учнів різками. Гірке дитинство випало на долю Тараса.
Коли йому було 9 років радість і втіха потьмарилися горем: померла мама. I почалося страшне сирітське життя біля мачухи. Чужа недобра жінка дуже погано ставилася до Тараса.Її дратували його мрійність, гаряча вдача. Коли Тарасові виповнилося 1 1 років, помер і батько від злиднів та важкої роботи. Залишився хлопчик сиротою.
3. 3 самого дитинства Тарас прагнув до знань. Навчився читати, писати, співати, а особлива любов була до малювання.
Шевченко дуже любив рідну природу. Часто сидів під деревом, чи на березі річки, рано-вранці чи увечері, і дивився: як ростуть верби та берізки, чи слухав, як пташки співають в гаю, бачив як сонечко увечері сідає. А потім складав вірші…
Інсценізація «Розмова малого Тараса з матір'ю»
Заходить жінка, вбрана в селянсъкий одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т.Шевченка. До неї підходитъ хлопчик.
Хлопчик. Матусю,а правда що небо на залізних стовпах стоїть?
Мати. Так синочку правда.
Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?
Мати. Це коли людина на світ приходитъ, Бог свічку запалює, і горитъ та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик. Бачив,матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні,великі,а інші ледъ видно?
Мати. Бо коли людина зла,заздрісна,скупа і свічка ледь-ледъ тліє. А коли добра, любить людей, робитъ їм добро,тоді свічка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати. Старайся, мій хлопчику.

ІІ група дослідники досліджували поетичну творчість Шевченка

Поетична творчістъ Шевченка
1 В своїх віршах та поемах Шевченко описував тяжке життя народу, яке не обійшло і його самого. Коли читаєш його вірші,то ніби чуєш ніжну, сумну пісню. Тарас в дитинстві любив слухати, як співала його сестра Катря. Слухав, завчав слова і сам співав. Дуже любив слухати пісні і думи старих кобзарів. Багато віршів, написаних Т.Г.Шевченком,покладені на музику. «Думи мої , думи», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Стоїть гора високая», «Заповіт», «Зацвіла в долині червона калина»... 72 вірша Кобзаря стали піснями.
2. Не дивлячись на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім"ї дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком . Тарас наймитував, а у вільний час читав і малював. Особливо він любив малювати вугіллям по стінах. Думка знайти людину, яка б навчила його малювати не покидає хлопчика.
3. Усміхнулася доля Шевченкові тоді, коли йому було 24 роки. Є гарне прислів'я "Світ не без добрих людей". Земляки- художники побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомагали з навчанням в Академії мистецтв. Багато своїх живописних творів залишив нам у спадок. Він написав понад 1000 картин. За свої малюнки він був нагороджений трьома срібними медалями. Малював портрети, автопортрети, пейзажі, картини про життя народу.
4. I в той час Тарас написав багато творів, які увійшли до збірки " Кобзар" (1840 р.). Для своєї збірки Тарас Григорович обрав таку назву тому, що колись кобзарями називали народних співаків, які ходили від села до села, граючи на кобзі. Вони співали людям пісні про долю України, і народу. Згодом ця назва стала символом творчості поета, адже він і є Великим Кобзарем -співцем українського народу.
Справді, «Кобзар» належить до тих книжок, які найбільше друкують і читають у всьому світі. То святиня, національна Біблія України.
5. 9 березня 1861 року Шевченку минуло 47 років. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т.Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.
Він залишив нам свій заповіт: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

ІІІ група Літератори підготувала вірші присвячені поету та самі вірші ним написані.

Літератори
Я, маленька українка,
Дев'ять років маю,
Про Тараса Шевченка
Вже багато знаю.
Він— дитя з-під стріхи,
Він - в подертій свиті,
Він здобув нам славу,
Як ніхто на світі .
А та наша слава
Не вмре,та не загине.
Наш Тарас Шевченко –
Сонце України.

Ти розкрив нам сонце ясне, ти нам дав прозріти,
Що ми правду упізнали «I чиї ми діти»...
«Учимося», як велів Ти, «Думаєм, читаєм»,
Та і «найменшого брата» разом просвіщаєм.

I просвіта вже несеться від хати до хати;
Щира праця нам приносить вже полон багатий...
Бо се, бач, уже прозріли ті незрячі маси...
Усміхни-ж ся з-за могили, усміхнись, Тарасе!

Реве та стогне Дніпр широкий
Реве та стогне Дніпр широкий,
сердитий вітер завива,
додолу верби гне високі,
горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
із хмари де-де виглядав,
неначе човен в синім морі,
то виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
ніхто ніде не гомонів,
сичі в гаю перекликались,
та ясен раз у раз скрипів.
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?

Садок вишневий коло хати
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
І досі сниться: під горою
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.

Ой діброво — темний гаю
Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом —
Аж сам собі дивується
На свою діброву...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою —
Та й спать ляже, втомившися
Турбóю такою.

Заповіт
Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Минають роки, змінюються покоління, а слава Шевченка не згасає, твори його
сьогодні є не менш актуальними, ніж майже два століття тому. На початку проекту ми згадували про пам’ятну дату, яка чекає нас цього року – 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. Понад 300 сходинок ведуть на Тарасову гору у Каневі. Ними пройшли понад 11 мільйонів людей зі 150 країн світу, такі приблизні підрахунки.
Прийдуть до могили Шевченка і 9 березня. Хтось за рангом служби відбуватиме урочистість, а хтось приїде у Канів за велінням серця.
Остання сторінка нашого сьогоднішнього проекту має назву «Іду з дитинства до Тараса…», бо саме в ранньому дитинстві розпочинається наше знайомство з творчістю геніального українського поета, справжнього патріота – Тараса Шевченка.
Насамкінець давайте подивимось відеопрезентацію присвячену саме цій даті.